геотектура

Значення

1. (Геологія) –

   У геоморфології — найкрупніші форми рельєфу земної поверхні планетарного масштабу, такі як материки, океанічні западини, міжгірські западини та гірські пояси, що виникають внаслідок тектонічних процесів.

2. (Геологія) –

   У ландшафтознавстві — загальна структура та просторова організація ландшафтної оболонки Землі, що визначається взаємодією найбільших форм рельєфу, кліматичних поясів та океанічних систем.

Правопис та відмінювання