1. (у фізиці атмосфери) Пов’язаний з геопотенціалом — висотою в метрах ізобарічної поверхні над рівнем моря, що використовується в метеорології для аналізу баричного поля та руху повітряних мас.
2. (у геофізиці та геології) Стосовний потенційної енергії, пов’язаної з положенням у гравітаційному полі Землі, або з потенціалом геологічних структур для утворення корисних копалин.