1. Належний генеральші, властивий їй, що стосується генеральші.
2. Призначений для генеральші, створений для неї.
Словник Української Мови
Буква
1. Належний генеральші, властивий їй, що стосується генеральші.
2. Призначений для генеральші, створений для неї.
Приклад 1:
А маленький синок генеральшин і собі висунувся з коляски та й гукає і мало-мало не заплаче: «А ви добре пошукайте між своїми книжками! Може, десь і є?
— Тютюнник Григорій, “Вир”