генерал-губернатор

[ɦɛnɛrɑl-ɦubɛrnɑtor] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Вища посадова особа в Російській імперії XVIII — початку XX століття, яка стояла на чолі генерал-губернаторства — великої адміністративно-територіальної одиниці, що об’єднувала кілька губерній або областей, і володіла широкими адміністративними, поліцейськими та військовими повноваженнями.

  2. (Історія) –

    Глава колоніальної адміністрації в деяких країнах (наприклад, у Великій Британії, Канаді, Австралії), що представляє монарха на території підвладного володіння або домініону.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. генерал-губернатор, р. генерал-губернатора, д. генерал-губернаторові, з. генерал-губернатора, о. генерал-губернатором, м. генерал-губернаторі, к. генерал-губернаторе

Більше записів