генерал-фельдмаршал

Вищий генеральський чин у військах деяких європейських держав у XVII—XX століттях, що відповідав військовому званню маршала.

Особа, яка мала такий чин.

Приклади вживання

Приклад 1:
Потьомкін Григорій Олександрович (1739—1791)—російський державний і військовий діяч, генерал-фельдмаршал, князь. Був фаворитом і найближчим помічником імператриці Катерини II; з його ініціативи зруйновано Залорозьку Січ.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Гінденбург Пауль фон (1847—1934) — німецький військовий і державний діяч, генерал-фельдмаршал. Під час першої світової війни 1914 p. командував військами Східного фронту, з 1916 p. — начальник генерального штабу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: іменник (однина) |