1. (у кристалографії) Властивість деяких кристалів, зумовлена наявністю у них лише однієї осі симетрії (полярної осі), що призводить до різниці у формі або властивостях протилежних кінців кристала.
2. (у мінералогії) Частковий або повний розвиток граней лише на одному кінці кристала, що є наслідком його полярної будови.