1. (в медицині) рідкісний неврологічний синдром, що характеризується великоамплітудними, кидковими, неконтрольованими рухами однієї половини тіла (гемі — половина, балізм — кидання), зумовлений ураженням субталамічного ядра або його зв’язків.
2. (в історії, переносно) стан суспільства, організації або особистості, що характеризується внутрішньою роздвоєністю, протиріччям, одночасним існуванням двох протилежних тенденцій, принципів або моделей поведінки.