1. Обмежене скупчення крові в тканинах або органах, що виникає внаслідок крововиливу при пошкодженні судин (наприклад, від удару); син. крововилив, кров’яник.
2. У медицині — патологічна порожнина, заповнена згорнутою або рідкою кров’ю, що утворюється в м’язах, під шкірою, між оболонками мозку тощо.