Значення
- (Медицина) –
Обмежене скупчення крові в тканинах або органах, що виникає внаслідок крововиливу при пошкодженні судин (наприклад, від удару); син. крововилив, кров’яник.
- (Медицина) –
У медицині — патологічна порожнина, заповнена згорнутою або рідкою кров’ю, що утворюється в м’язах, під шкірою, між оболонками мозку тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гематома, р. гематоми, д. гематомі, з. гематому, о. гематомою, м. гематомі, к. гематомо