геліос

1. У давньогрецькій міфології — бог Сонця, син титана Гіперіона, що щоденно проїжджав небосхил на золотій колісниці, запряженій вогнедишними кіньми.

2. Переносно — поетичний символ Сонця, сонячного світла або тепла.

3. У науковій термінології — складова частина складних слів, що вказує на зв’язок із Сонцем (наприклад, геліоцентричний, геліотерапія).

Приклади вживання

Приклад 1:
Яке то чудо, цей «Геліос»! Ні, він, безперечно, сумлінно виконує свою спеціальну роль тут.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Частина мови: іменник (однина) |