геліофітний
[ɦɛliofitnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
- (Ботаніка) –
(у ботаніці) такий, що стосується геліофітів — рослин, пристосованих до життя на відкритих, добре освітлених сонцем місцях.
- (Ботаніка) –
(у ботаніці) властивий геліофітам; світлолюбний, сонцелюбний (про рослини).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. геліофітний, р. геліофітного, д. геліофітному, з. геліофітного, о. геліофітним, м. геліофітнім