геліантин

[ɦɛliɑntɪn] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (біол.) Рід квіткових рослин родини айстрових, до якого належать соняшники; наукова назва — Helianthus.

  2. (Хімія) –

    (хім., заст.) Штучний органічний барвник жовтого кольору, що використовувався для фарбування тканин та в якості індикатора в аналітичній хімії; також відомий як метиловий помаранчевий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. геліантин, р. геліантину, д. геліантинові, з. геліантин, о. геліантином, м. геліантині, к. геліантине

Більше записів