гелертер

[ɦɛlɛrtɛr] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (від нім. Gelehrter — вчений) Заст. Уживалося в українській мові XIX — початку XX ст. для позначення вченого, освіченої, ерудованої людини; книжник, ерудит.

  2. (Інформаційні технології) –

    (від англ. gelernt — вивчений, засвоєний) У сучасному вживанні, переважно в інтернет-середовищі та молодіжному сленгу — людина, яка набула глибоких знань або майстерності в певній галузі (часто технічній, IT, мистецькій) шляхом самоосвіти, практики та власного досвіду, а не формальної освіти; самовчений експерт, профі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гелертер, р. гелертера, д. гелертерові, з. гелертера, о. гелертером, м. гелертері, к. гелертере

Більше записів