Значення
- (Історія) –
(від нім. Gelehrter — вчений) Заст. Уживалося в українській мові XIX — початку XX ст. для позначення вченого, освіченої, ерудованої людини; книжник, ерудит.
- (Інформаційні технології) –
(від англ. gelernt — вивчений, засвоєний) У сучасному вживанні, переважно в інтернет-середовищі та молодіжному сленгу — людина, яка набула глибоких знань або майстерності в певній галузі (часто технічній, IT, мистецькій) шляхом самоосвіти, практики та власного досвіду, а не формальної освіти; самовчений експерт, профі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гелертер, р. гелертера, д. гелертерові, з. гелертера, о. гелертером, м. гелертері, к. гелертере