Гексаоктаедр — у кристалографії: одна з форм простого кубічного (ізометричного) кристала, що є комбінацією куба та октаедра і має сорок вісім граней (трикутних або трапецієподібних).
гексаоктаедр
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |