гексанітрокобальтат

[ɦɛksɑnitrokobɑlʲtɑt] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Хімія) –

    Неорганічна сполука, комплексна сіль, що містить аніон [Co(NO₂)₆]³⁻, утворений атомом кобальту в окисненому стані Co(III) та шістьма нітрогрупами (NO₂⁻); зазвичай використовується в аналітичній хімії для виявлення іонів калію, оскільки гексанітрокобальтат(III) калію (K₃[Co(NO₂)₆]) є важкорозчинною жовтою кристалічною речовиною.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гексанітрокобальтат, р. гексанітрокобальтату, д. гексанітрокобальтатові, з. гексанітрокобальтат, о. гексанітрокобальтатом, м. гексанітрокобальтаті, к. гексанітрокобальтате

Більше записів