гексаедрит

1. (мінералогія) Рідкісний мінерал, кубічна поліморфна модифікація діоксиду марганцю (MnO₂), що зустрічається у вигляді кубічних або октаедричних кристалів.

2. (кристалографія, заст.) Шестигранник, геометричне тіло, обмежене шістьма гранями (наприклад, куб або гексагональна призма); вживається переважно як синонім до “гексаедр”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |