гебрей

1. Застаріла назва єврея, що вживалася в українській мові переважно до початку XX століття; походить від латинського «hebraeus» через посередництво інших мов (наприклад, давньоруське «єврєинъ», польське «hebrajczyk»).

2. Уживається як синонім до слів «ізраїльтянин» або «юдей» у контексті біблійної та історичної тематики для позначення представника стародавнього єврейського народу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |