гебрей

[ɦɛbrɛj] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    Застаріла назва єврея, що вживалася в українській мові переважно до початку XX століття; походить від латинського «hebraeus» через посередництво інших мов (наприклад, давньоруське «єврєинъ», польське «hebrajczyk»).

  2. (Історія) –

    Уживається як синонім до слів «ізраїльтянин» або «юдей» у контексті біблійної та історичної тематики для позначення представника стародавнього єврейського народу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гебрей, р. гебрея, д. гебреєві, з. гебрея, о. гебреєм, м. гебреєві, к. гебрею

Більше записів