Значення
- (Техніка) –
Штучний будівельний матеріал, легкий бетон, який отримують із суміші цементу, піску, води та газоутворювача (зазвичай алюмінієвої пудри), що завдяки виділенню газу набуває пористої структури під час твердіння; автоклавний газобетон.
- (Техніка) –
Конструкційно-теплоізоляційний матеріал, що використовується для виготовлення стенових блоків, плит перекриттів та інших будівельних виробів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. газобетон, р. газобетону, д. газобетонові, з. газобетон, о. газобетоном, м. газобетоні, к. газобетоне