Словник Української Мови
Буква
1. Невелика антилопа з родини бикових, поширена в пустелях та напівпустелях Африки та Азії, відома своєю грацією та швидкістю.
2. Поетичний жанр східної поезії (арабської, перської, тюркської), що складається з двовіршів (бейтів) з єдиною римою та метром, в якому часто розвиваються теми кохання, вина та філософських роздумів.
3. Марка легких комерційних автомобілів (вантажних мікроавтобусів та вантажівок) російського виробництва.
Приклад 1:
Зокрема, богами стали , бики Апіс, Мневіс і Бухіс, крокодил, гіпопотам, павіан, антилопа, газель, вовк, собака, кішка, баран, корова, свиня, коза, ібіс, гуска, гадюка, жаба, окремі види риб, скорпіон, багатоніжка, жук-гнойовик Скарабей, бджола та ін. Священних тварин тримали при храмах, по-царськи вшановували їх.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”