Древослів

Словник Української Мови

газарі

[ɦɑzɑri] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Назва військово-феодального стану вірменських князів (меліків) та їх дружин у Нагірному Карабасі в XVII—XVIII століттях.

  2. (Історія) –

    (історичне) Представник цього стану, озброєний вершник, дружинник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. газар, р. газара, д. газарові, з. газара, о. газаром, м. газарі, к. газаре

Більше записів