гайник

[ɦɑjnɪk] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження, що зустрічається переважно в західних регіонах України.

  2. (Техніка) –

    Застаріла назва для майстра або робітника, який виготовляє гайки (кріпильні деталі з різьбою).

  3. (Лінгвістика) –

    У західних діалектах — людина, що живе або працює в гаю (невеликому листяному лісі), лісник або дроворуб.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гайник, р. гайника, д. гайникові, з. гайник, о. гайником, м. гайникові, к. гайнику

Більше записів