гайка

Значення

1. (Техніка) –

   Деталь різьбового з’єднання, що має отвір з різьбою, яка накручується на болт, шпильку або інший різьбовий стрижень для скріплення деталей.

2. (Ботаніка) –

   Рідкісне, діалектне позначення горіха, що росте в гайку (лісі), зокрема лісового горіха (фундука).

3. (Техніка) –

   У техніці: пристрій або регулювальна деталь у вигляді гвинта з гайкою, наприклад, для натягування струн у деяких музичних інструментах (скрипкова гайка) або регулювання зазору (наприклад, гайка керма).

Правопис та відмінювання