Древослів

Словник Української Мови

гаїр

[ɦɑjir] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Ботаніка) –

    (діал.) Невеликий гай, гаєчок, переважно листяний; невелика ділянка лісу серед поля.

  2. (Ботаніка) –

    (діал.) Місце, де ростуть кущі, чагарники; хаща, зарості.

  3. (Географія) –

    (діал., зах.) Лісова галявина, прогалина в лісі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гаїр, р. гаїру, д. гаїрові, з. гаїр, о. гаїром, м. гаїрі, к. гаїре

Більше записів