гайдук

Значення

1. (Історія) –

   У XVI–XIX століттях — озброєний піхотинець, переважно на Балканах та в Угорщині, який боровся проти османського панування; повстанець, народний месник.

2. (Історія) –

   У Запорозькій Січі — козак, який супроводжував та охороняв гетьмана чи старшину, виконував доручення; особистий охоронець, слуга.

3. (Лінгвістика) –

   Переносно — про високого, дужого, часто грубуватого чоловіка або слухняного виконавця чиєїсь волі.

Правопис та відмінювання