1. У XVI–XIX століттях — озброєний піхотинець, переважно на Балканах та в Угорщині, який боровся проти османського панування; повстанець, народний месник.
2. У Запорозькій Січі — козак, який супроводжував та охороняв гетьмана чи старшину, виконував доручення; особистий охоронець, слуга.
3. Переносно — про високого, дужого, часто грубуватого чоловіка або слухняного виконавця чиєїсь волі.