гайдамак

Значення

1. (Історія) –

   Учасник народно-визвольного антифеодального та національно-визвольного руху на Правобережній Україні в XVIII столітті, спрямованого проти польської шляхти, католицького духовенства та урядової адміністрації.

2. (Історія) –

   У широкому вжитку — народний повстанець, лицар, що бореться за волю та соціальну справедливість; часто вживається в романтичному чи героїчному контексті.

3. (Історія) –

   Історично — найманий козак або доброволець у війську Запорозької Січі, який брав участь у походах та набігах, зокрема морських.

Правопис та відмінювання

Приклади з художньої літератури

• Бо вже які й чули, позабували…
  Про гетьмана чи про гайдамаку
  Дід заспіває, в бандуру заграє, —
  Плаче бандура, мов оживає:
  — Кузьма Скрябін