1. Видавати гавкання, характерні для собак короткі, уривчасті звуки.
2. Перен., розм. Грубо, різко або злісно кричати на когось, лаятися.
3. Перен., розм. Несамовито, безперервно й голосно кашляти.
Словник Української Мови
Буква
1. Видавати гавкання, характерні для собак короткі, уривчасті звуки.
2. Перен., розм. Грубо, різко або злісно кричати на когось, лаятися.
3. Перен., розм. Несамовито, безперервно й голосно кашляти.
Приклад 1:
Надіти на себе машкару великого кудлатого собаки, добродушного й нездібного ні на що інше, як тільки стрибати й голосно гавкати, але цілковито й без застережень відданого своїй господині? Я свідомий: в цей момент вирішується доля мого кохання, бути чи не бути і, якщо бути, то як бути?
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”