гавкач

[ɦɑʋkɑt͡ʃ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Зоологія) –

    Той, хто гавкає (про собаку або іншу тварину).

  2. (Зоологія) –

    Рід птахів родини мухоловкових, поширених у Південній Азії та Австралазії, що мають характерний гучний голос, схожий на гавкіт.

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Про людину, яка багато, голосно або різко розмовляє, лається; базікало, пащек.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гавкач, р. гавкач, д. гавкач, з. гавкач, о. гавкач, м. гавкач, к. гавкач

Більше записів