1. (діал.) Те саме, що гілля — сукупність гілок, переважно дрібних, з листям або хвоєю; також — хмиз, хворост.
2. (діал.) Частокіл, пліт, зроблений із гілок та хмизу для перекриття води або для укріплення берега.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Те саме, що гілля — сукупність гілок, переважно дрібних, з листям або хвоєю; також — хмиз, хворост.
2. (діал.) Частокіл, пліт, зроблений із гілок та хмизу для перекриття води або для укріплення берега.
Приклад 1:
Насупроти розкладали багаття, а посередині намощували гілок з ялини та з смеречини. Було сухо і тепло.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”