Древослів

Словник Української Мови

гаснучий

[ɦɑsnut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. (Техніка) –

    Такий, що гасить, призначений для гасіння (переважно про вогнегасні засоби).

  2. (Хімія) –

    У хімії: такий, що пригнічує горіння, знижує горючість речовини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гаснучий, р. гаснучого, д. гаснучому, з. гаснучого, о. гаснучим, м. гаснучім

Більше записів