Древослів

Словник Української Мови

гарячий

Буква

1. Який має високу температуру, сильно нагрітий; протилежне холодний.

2. Який викликає відчуття тепла, пекучий (про сонячні промені, вітер тощо).

3. Який виявляє сильне почуття, палкий, запальний; сповнений ентузіазму, напруженої діяльності.

4. Який відбувається з великим напруженням, інтенсивно; бурхливий, запеклий.

5. Який викликає сильне збудження, гострі суперечки; актуальний, критичний (про тему, питання).

6. Який має колір, що нагадує вогонь або сонце (червоний, помаранчевий, жовтий); теплого відтінку.

7. У переносному значенні: швидкий, поспішний, необдуманий (про вчинок, рішення).

Приклади вживання

Приклад 1:
Зданевич гарячий оптиміст, доводить, що успіхи Гітлера тимчасові, бо сили його слабнуть, а наші можливості зростають. Ой, хай би так!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Гарячий дрож — любовний чи блювотний — Передчуттям збоченського зв’язку Чи крику смертного стенає кволе тiло. Розрив, розрив — всiх зв’язок, нервiв, жил: Моя беззахиснiсть така тепер зовсюдна, Немов одвертий заклик злу: Приходь!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Цій молодіжі практичний консерватизм старших українофілів (котрі на той гарячий час були зовсім без усякої політичної програми) показавсь нічим, як тілько гіпокрітством і полохливістю, а заходи коло національності, котрих українофіли не вміли оправдати широкою культурною і політичною доктриною, показувались цій молодіжі формалістикою, непотрібною, власне, для «народу», цього кумиру українофілів — «хлопоманів» 60-х рр., як і руських соціалістів, народників 70-х рр. I молодіж українська кидалась до російського руху, котрий обіцяв скоре царство «народу», та ще одягав свої обіцянки у принадні фрази космополітичного соціалізму.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”

Частина мови: прикметник () |

Більше записів