гарячість

1. Абстрактний іменник, що означає властивість бути гарячим; висока температура чого-небудь.

2. Переносно: пристрасність, палкість, емоційна напруженість у почуттях, вчинках або мові.

3. Застаріле: запальність, несдержаність у характері, схильність до швидкого роздратування або гніву.

Приклади вживання слова

гарячість

Приклад 1:
Михайло дивився від криниці до дзвіниці – і чув розлиту в середині гарячість від того, що все було так, як казав колишній австрійський вояка Попович – Скажи мені, щось горить чи палає, що вони метушаться і лиш людям нерви роблять Як нова влада, Міську, приходить людям голови каламотити34, то вона має бути степенна, сопокійна, аби втихомирити народ, як хоче, аби було добре там, куда вона приходить. А як так – галай-палай… Ми це вже не раз виділи.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”