гартувати

1. Термічно обробляти метал (переважно сталь) для надання йому підвищеної твердості, міцності та пружності шляхом нагрівання до певної температури з подальшим різким охолодженням.

2. Перен. Робити витривалим, стійким до негативних впливів, труднощів; зміцнювати фізично або морально.

3. Заст. У кустарному виробництві: надавати міцності, обробляючи вогонем або гарячим повітрям (наприклад, глиняний посуд).

Приклади:

Приклад 1:
Вони, зокрема, навчилися вирощувати бавовник, одомашнили верблюда, освоїли виробництво кольорових кахлів для облицювальних робіт, а головне — навчилися дешево, якісно й у великій кількості виробляти залізо, навіть гартувати сталь, секрет виробництва якої згодом став відомий також арабам («дамаська сталь»). Ассирійці пригонили у свою країну великі отари худоби.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”