гартування

1. Технологічний процес термічної обробки металів або сплавів, що полягає у їх нагріванні до високої температури з подальшим швидким охолодженням (зазвичай у воді, олії або іншому середовищі) для підвищення твердості та міцності.

2. Перен. Виховання в суворих умовах, що сприяє розвитку стійкості, витривалості, звиканню до труднощів; загартовування.

3. Спец. Процес поступового звикання організму (рослин, тварин, людини) до несприятливих факторів довкілля (холоду, спеки тощо) для підвищення його стійкості.

Приклади:

Приклад 1:
Я пере лякався і відтоді зрозумів: є якісь речі, через які переходиш (як в житті якісь гартування), і мусиш перейти через 130 вогонь. І це ж упокорений вогонь… Але у тому місці він стихія.
— Зеров Микола, “Камена”