гарт

1. Власна назва українського видавництва, що діяло у Львові в 1920-х роках, а також однойменного літературного товариства.

2. Загартованість, міцність, твердість (переважно металу), набута внаслідок спеціальної термічної обробки (гартування).

3. Переносно: моральна стійкість, закаленість, сила духу, витривалість.

4. Заст. Вогнестійка скляна або керамічна ємність, посуд для хімічних дослідів, плавлення металів тощо; тигель.

Приклади:

Приклад 1:
Це зветься досвід, витримка і гарт. І наперед не треба ворожити, І за минулим плакати не варт.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Приклад 2:
«Справа честі» — п’єса І, Микитенка (X., «Гарт», 1932).
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”