гарний
[ɦɑrnɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
- (Мистецтво) –
Який має високу художню, естетичну цінність; що викликає відчуття краси, задоволення своїм виглядом, формою, звуком тощо; вродливий, миловидний, приємний.
- (Загальне) –
Який відзначається високою якістю, добротністю; хороший, добрий.
- (Література) –
Який викликає схвалення, похвалу своїми внутрішніми якостями, вчинками; гідний, похвальний, чесний.
- (Лінгвістика) –
Значний за розміром, кількістю, силою; великий, чималий, добрий.
- (Філософія) –
(У знач. іменника) Про те, що є красивим, морально високим; красиве, добро.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гарний, р. гарного, д. гарному, з. гарного, о. гарним, м. гарнім