гарний

[ɦɑrnɪj] Прикметник

Буква:Г

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Який має високу художню, естетичну цінність; що викликає відчуття краси, задоволення своїм виглядом, формою, звуком тощо; вродливий, миловидний, приємний.

  2. (Загальне) –

    Який відзначається високою якістю, добротністю; хороший, добрий.

  3. (Література) –

    Який викликає схвалення, похвалу своїми внутрішніми якостями, вчинками; гідний, похвальний, чесний.

  4. (Лінгвістика) –

    Значний за розміром, кількістю, силою; великий, чималий, добрий.

  5. (Філософія) –

    (У знач. іменника) Про те, що є красивим, морально високим; красиве, добро.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гарний, р. гарного, д. гарному, з. гарного, о. гарним, м. гарнім

Більше записів