гарник

1. (заст.) Майстер, який виготовляє глиняний посуд (горщики, макітри, глечики тощо) або працює на гончарному крузі; гончар.

2. (перен., рідк.) Той, хто створює щось майстерно, з великою умілістю; творець.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |