Словник Української Мови
Буква
1. Прислівник до слова “гарненький”; у спосіб, що викликає приємне враження, є миловидним, привабливим, але не в повній мірі (частіше про зовнішність або вигляд чогось).
2. Добре, задовільно, у достатній мірі (про стан, якість або результат дії).
3. Мило, приємно, ласкаво (про манеру поведінки, спілкування тощо).
Приклад 1:
Ти поправ латаття, щоб рівненько розстелялось, та килим з ряски позшивай гарненько, що той порвав пройдисвіт. Добре, тату.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Дивись, як гарненько я прибрала, от зараз пiч вимажу i розмалюю її усякими квiтками i пiвниками. Побачиш, як гарно буде!
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 3:
Вiн улiз, а я зав’язала його гарненько у мiшку, а хлопцi взяли мiшок з Микитою, пiдняли його та й повiсили на терези. I так вiн висiв у мiшку аж до снiданку, а ми всi реготали… Гнат.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”