гарликати

[ɦɑrlɪkɑtɪ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Зоологія) –

    Видавати різкі, горлові звуки, схожі на гарчання або бурчання (переважно про тварин, особливо собак).

  2. (Лінгвістика) –

    Перен. Говорити сердито, грубо, злісно; гарчати, бурчати на когось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гарликати, р. гарликатів, д. гарликатам, з. гарликатів, о. гарликатами, м. гарликатах, к. гарликати

Більше записів