гаркотітися

1. (про тварин, переважно про собак) Воркотіти, гарчати, ричати, виявляючи незадоволення або загрозу.

2. (переносно, про людину) Говорити сердито, з досадою або невдоволенням; бурчати, ворчати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |