гаркотіти

[ɦɑrkotitɪ] Дієслово

Буква:Г

Значення

  1. (Фізика) –

    Видавати низькі, глухі, переривчасті звуки, схожі на гуркіт (про грім, гармату тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    Гучно, різко і сердито говорити або кричати на когось; гарчати.

  3. (Техніка) –

    Видавати характерний звук під час роботи (про двигун, механізм тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я гаркочу, ти гаркотиш, він гаркотить, ми гаркотимо, ви гаркотите, вони гаркотять

Більше записів