Древослів

Словник Української Мови

гаркебуз

[ɦɑrkɛbuz] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Історія) –

    (історична зброя) Важка рушниця XV–XVII століть великого калібру, яку використовували для стрільби з підпори (сошки або стіни); попередниця мушкета та кулемета.

  2. (Історія) –

    (історичний воїн) Стрілець, озброєний такою рушницею.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гаркебуз, р. гаркебуза, д. гаркебузові, з. гаркебуз, о. гаркебузом, м. гаркебузі, к. гаркебузе

Більше записів