Значення
- (Лінгвістика) –
Діал. Те саме, що гарчання — низький, хрипкий звук, що нагадує ричання тварини або сердитий людський голос.
- (Лінгвістика) –
Діал. Те саме, що гарчання — процес вимови таких звуків; бурчання, ворчання.
- (Лінгвістика) –
Діал. (перен.) Невиразне, недоброзичливе або незадоволене говоріння, бурмотання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гаркання, р. гаркання, д. гарканню, з. гаркання, о. гарканням, м. гарканні, к. гаркання