Древослів

Словник Української Мови

гаріль

[ɦɑrilʲ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Кулінарія) –

    (діал.) Міцний напій, горілка, особливо самогін.

  2. (Медицина) –

    (перен., розм.) Про щось дуже міцне, пекучувате або неприємне на смак (про напій, ліки тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гаріль, р. гарілі, д. гарілі, з. гаріль, о. гаріллю, м. гарілі, к. гаріле

Більше записів