1. (діал.) Міцний напій, горілка, особливо самогін.
2. (перен., розм.) Про щось дуже міцне, пекучувате або неприємне на смак (про напій, ліки тощо).
гаріль
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови