Значення
- (Зоологія) –
Дія за значенням дієслова «гарчати»; низькі, глухі, переривчасті звуки, що їх видають собаки, інші хижі тварини або людина в стані роздратування, люті.
- (Лінгвістика) –
Переносно: різке, сердите, недоброзичливе висловлювання; бурчання, нарікання.
- (Лінгвістика) –
Переносно: приглушений, низький і грізний звук, що нагадує гарчання тварини (наприклад, роботи механізму, грому).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гарчання, р. гарчання, д. гарчанню, з. гарчання, о. гарчанням, м. гарчанні, к. гарчання