гар

1. (у геології) Скеляста гора або пасмо гір, складене з твердих кристалічних порід (найчастіше гранітів, гнейсів), що різко піднімається над навколишньою місцевістю; характерна форма рельєфу в Українському кристалічному щиті.

2. (у географії, як власна назва) Складовий елемент назви окремих гір або пасом у центральній Україні (наприклад, Княжа гора, Кременецькі гори).

3. (переносне, заст.) Височина, пагорб, круча.

Приклади:

Приклад 1:
Кожного разу Орфей вірить цьому, але здерши з гар­ ненького обличчя маску і припавши до медових уст, переко­ нується — це не вона, це не ті вуста… Обшукавши увесь палац, він не знаходить Ріни, зате в одному з найдальших покоїв йому трапляється її слуга Аскле- піо. Він гірко плаче над порожнім келихом.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
За­раз на чер­нi­гiвську про­то­по­пiв­ну за­ки­нув та й сам зля­кавсь вiд не­ров­нi: од­ної оде­жi на два во­за не вбе­реш, а на­мис­та, ка­жуть, мiр­ка­ми батько вiд­сип­ле; та та­ки й нi­чо­го: там i бо­гос­ло­ви їли пе­че­нi гар­бу­зи, так на­шо­му брат­чи­ку нi­чо­го ту­ди ква­пи­тись. От вiн i спус­тивсь ниж­че, пе­ре­би­рав-пе­ре­би­рав, ду­мав-ду­мав… да­лi як сплес­не у до­лош­ки, як за­го­мо­нить сам со­бi у ха­тi: “Отсе так!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Ввiйшла з кiм­на­ти наньмич­ка, пок­ло­ни­лась та й пос­та­ви­ла на сто­лi пе­ред па­ном Ула­со­ви­чем на ско­во­ро­дi… пе­че­ний гар­буз!.. Як розг­ля­дiв наш Забрьоха та­ку пинх­ву* (*Ка­вер­зу.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”