гаптування

1. Вишивання, оздоблення тканини або виробу з неї ручними або машинними швами, що утворюють орнамент чи візерунок.

2. Процес створення вишитого малюнка, візерунка на тканині, одязі, предметах інтер’єру.

3. У переносному значенні — тонке, майстерне оздоблення, прикрашання чого-небудь (наприклад, мови, тексту).

Приклади:

Приклад 1:
Що в монастирі вона пробула до сімнадцяти років і закінчила там підставову школу, де її навчали романських мов, гаптування золотом і особливих таємних молитов, від ІІЕРВЕРЗІЯ 74 яких швидше росте волосся й перестають боліти зуби. Від сімнадцяти років Ада студіювала за батькові гроші — почасти у Франції, почасти в Італії, згодом у Баварії.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
У свою чергу, греки також багато запозичили у фрігійців і лідійців, зокрема, кольорові фризи під двосхилою покрівлею, гаптування золотом, настінні килими, розведення «ангорських» кіз, розарії, музичні інструменти тощо. Європі Нової доби фрігійці залишили у спадок недоладний головний убір — «фрігійський ковпак» (самі вони, мабуть, запозичили його в кіммерійців чи трерів), котрий, з легкої руки французьких якобінців, став наприкінці XVIII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 3:
— І дала роботу додому — гаптування. Та ще й маму попросила, щоб пильнувала, щоб доглядала Масі, щоб стерегла, аби наново не «zchlopiala».
— Тютюнник Григорій, “Вир”