1. (у ботаніці) такий, що має одну колоцвітину з тичинками, розташованими в одному колі; про андроцей квітки.
2. (у ботаніці) такий, що має тичинки, зрощені нитками в одну трубку; про андроцей квітки деяких рослин (наприклад, у бобових).
Словник Української
Буква
1. (у ботаніці) такий, що має одну колоцвітину з тичинками, розташованими в одному колі; про андроцей квітки.
2. (у ботаніці) такий, що має тичинки, зрощені нитками в одну трубку; про андроцей квітки деяких рослин (наприклад, у бобових).