ганчір

1. (заст.) Той, хто займається ганчарством; гончар, глечик.

2. (діал.) Той, хто виготовляє або продає ганчір’я (уламки, шматки старого одягу, тканини); ганчірник.

Приклади вживання

Приклад 1:
Адже якби я їхала до неї, то також везла б якийсь подарунок» і додала, що не розмовлятиму більше на ганчір’яні теми. На роботі мене контролювали на кожному кроці.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Невольнича муза ~454 мертвіють надщерблені окраїни повисають як ганчір’я не знаю як зарадити болеві пустомиті відмиранню я сам ще більш вразливий листя нового не розгортаю Карпат,або Посельська книжка 455~ÏÎѲÄ×ÅÍÍß Kto j/aogonec podpisał?
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник () |