Словник Української Мови
Буква
1. Електромагнітне випромінювання з дуже високою частотою та енергією, що виникає при ядерних реакціях, радіоактивному розпаді або в процесах у космосі; найкоротшохвильова ділянка спектру електромагнітних хвиль.
2. Потік фотонів високої енергії (гамма-квантів), який є одним з видів іонізуючого випромінювання і має велику проникаючу здатність.
Приклад 1:
Ультрафіолетове випромінювання , рентгенівські та гамма-промені , космічні частинки змогли зареєструвати лише застосовувавши спеціальні пристрої , які вдалося підняти на велику висоту над поверхнею Землі. З початком космічної ери астрономічну апаратуру стали виносити за межі земної атмосфери.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”
Приклад 2:
Гамма-промені з енергією Е > 10 ГеВ називають гамма – випромінюванням надвисоких енергій. Перший гамма-телескоп (§ 6) побував у космосі в 1961 р. на борту американського супутника Explorer-11.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”