галюцинація

1. Хибне сприйняття, що виникає без реального об’єкта, порушення психічної діяльності, при якому людина бачить, чує або відчуває щось, чого насправді не існує.

2. Образ, явище, звук тощо, що сприймаються при такому порушенні.

3. (Переносно) Нав’язлива ілюзія, марна мрія, химерна вигадка.

Приклади:

Приклад 1:
Ні, це, напевно, галюцинація слуху. Він пригадав, як колись в самітній камері цієї тюрми гули в стіні вентилятори, він лежав на ліжку, давився безсонними очима в стелю й слухав те тривожне гудіння.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”